Лицемерье. Нет любви.
Церковь, бесы, плаха.
В чьей испачкана крови
Белая рубаха?
То ли бес поранил бок,
То ли кровь с распятья,
На котором стонет Бог
Нелицеприятья?
Лицемерье. Люцифер.
Вера на приколе.
Или мы рабы с галер,
Иль сыны на воле?
Распритворная любовь
Растлевает разум.
Неразорванный покров.
Ветхая проказа.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Місіонерам Господа Ісуса - Василь Мартинюк Ці вірші я присвятив усім місіонерам. Але коли їх писав, то мав на увазі перш за все місіонерів "Голосу надії", з якими спілкувався і яких найкраще знав. Зокрема, коли писав перший вірш, то перед очима мого серця були Віталій Онищук та Любов Онищук - рідні брат і сестра, що звіщали Добру Новину в далекій холодній Республіці Комі.
