Посади вербу, бо де вербиця, там чиста водиця (приказка)
========
Посади вербу із молитвою,
Посади гінку, може прийметься.
Із молитвою - мо' очистяться
Наші річеньки скаламучені.
Може вляжуться кола смертнії,
Потечуть струмки неполинові.
І весна сипне цвітом яблуні,
Цвітом зусрічі та оновлення
У криниченьку, у покинуту,
Не забутую, а оплакану.
І в густу траву гупне яблукo
Не отруєне, не обкурене
Смертю тихою, непомітною.
Вродять вишні нам рясно-рясненько.
Порадіємо зорям ясненьким.
Защебечуть ще діти сонячно,
Усміхнемося, люди, сонечку.
Повернеться дід, сивий, немічний,
Щоб померти там, де народжений.
І своя земля пухом вляжеться,
Проростатиме незабудками.
Зашумлять тоді верби радісно.
В чисту річеньку роси вдячності
Будуть капати з гілок схилених.
У спекотний день заховаємось
В тінь лелечих крил. Утамуємо
Спрагу чистою прохолодою,
Як колись діди наші й прадіди.
Посади вербу із молитвою,
Із молитвою, із гарячою,
Покаянних сліз не жаліючи.
Може виросте. Може виплачем
Ген гріховності, світ руйнуючий,
Відбудуємо храм спаплюжений,
Златокупольний у душі своїй.
Ми молитвою порятуємо
Дорогий наш край - він приречений.
Нам останній шанс подаровано.
Не зневаж його. Богу вічному
Наші біди всі доручаючи,
Посади вербу із молитвою,
Із гарячою - хай приймається.
Прочитано 12183 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 4
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Покаянная молитва - Сергей Сгибнев Как-то у Иоанна Лествичника прочитал я замечательные слова: Мы не будем судимы, о! братия, за то, что не богословствовали; Мы не будем судимы за то, что не творили чудес. Но мы будем судимы, что не плакали о грехах наших, что не умоляли Господа о Его милосердии к нам....
Милость превозносится над судом! Вот в этом наша надежда на спасение!
Поэзия : О, Господь, Дорогой! Ты даруешь мне Свет! - Светлана Камаскина Дорогие смирённые Сердечки!Когда мы стоим в молитве, мы прежде всего
стоим у Подножия Голгофы, и умаляемся, и смиряемся, чтобы нас Господь
благословил Блаженным Помазанием Духа Святого, и только тогда, когда
наше внутреннее \я\ - умирает, в нашем чистом сердечке - Воскресает
Агнец Духа Святого, Семя Нового Завета, и когда Эта Нежная Виноградная
Лоза возрастает в Ангельских Языках в Небеса, и покрывается Духовной Росой, то тогда приносит Молитвенные Пророческие Дары во Святилище
Господне, и тогда в Этом сердечке - Воскресает Иисус, из Силы в Силу,
В Благодать на Благодать! Мира Вам и Благословений!
