О Тебе я хочу говорить , о Тебе я хочу слагать песни. И Тебе я хочу Бог служить дорогой и премудрый наш Пастырь. В Твоем имени столько даров, в Твоем имени сила Вселенной. Ты с Отцом человека творил, ликовал когда был он безгрешный. И спустя тысячи лет Ты престол Свой высокий оставил. И на землю пришел для меня чтоб потом мог Тебя я прославить. И толпа диких буйных людей , по закону вроде "правдивых", распинала Царя всех царей , издеваясь , себя восхваляя . Солнце спряталось в гневе своем мрак ужасный заполз там в их души. И в толпе этих вроде . . . людей, Бог уже начинал Свое действие. Сотник , воины, люди в толпе от безумства как будто очнулись. Та Любовь на Голгофском кресте их души и их сердца коснулась. . . Ты коснулся Христос и меня в той толпе я когда то был тоже. И пронзённое сердце любя , прошептало " Господь , милый Боже..." О Тебе я хочу говорить и хвалу возносить постоянно. То как Ты можешь Боже любить и как любишь всех нас непрестанно ! !!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
